Електропроводка є сукупністю проводів і кабелів. За способом монтажу електропроводка поділяється на відкриту (по поверхні стін, стель та інших будівельних конструкцій), приховану (всередині стін або перекриттів, у фундаментах, під підлогою по перекриттям) та комбіновану (у кабель-каналах та лотках). При виборі кабельної продукції також враховується клас приміщення (по НПБ, ПУЕ) та ступінь займистості будівельних матеріалів, на яких монтується проводка. Залежно від цих факторів проводиться вибір марок проводів та кабелів для приміщень.
Надійність, довговічність та безпека проводки багато в чому визначається вибором матеріалу проводів та кабелів. У сучасному будівництві не рекомендується використовувати дроти та кабелі з жилами з алюмінію, так як цей метал схильний до корозії, згодом змінюється його кристалічна структура, а значить і електропровідні властивості. Збільшення внутрішнього опору в результаті веде до втрат електроенергії, розігріву проводів та з’єднань. Мідь у порівнянні з алюмінієм має значно вищі якісні характеристики, тому при проведенні електротехнічних робіт все частіше використовують дроти та кабелі на основі міді.
Найбільш простим способом монтажу є відкрита проводка. Вона зручна тим, що будь-яка її ділянка легко доступна для ремонту та підключення нових струмоприймачів. Монтаж проводиться швидко, оскільки пов’язаний тільки з кріпленням кабелю до несучих конструкцій (стін, перекриття, фальш-стелі та ін.) і з пробивкою стін і перегородок. Недоліком цього є мала естетичність і, у зв’язку з цим, відкрита проводка в сучасних приміщеннях використовується дуже рідко. Тим не менш, у підсобних приміщеннях та в індивідуальному житловому секторі (на дачах тощо) вона застосовується досить часто. Відкрита проводка проводів по основах, що згоряються, виконується по шару листового азбесту. При відкритій проводці вимикачі та розетки встановлюють на прикріплених до стіни пластмасових підрозетниках.
